Бібліотечний урок: Біблія – храм душі.

Мета: познайомити учнів з історією виникнення Біблії, її історичним шляхом. Довести вічну цінність Біблії для всіх людей. Опрацювати втілення біблійної теми в українській літературі та інших видах мистецтв. Прищепити учням загальнолюдські цінності, їх взаємозв'язок із національними, навчити жити за християнською мораллю.

Обладнання: Книжкова виставка: «Біблія – храм твоєї душі». Плакати з висловами про Біблію, ілюстрації, фото археологічних знахідок.

Хід та зміст уроку
Бібліотекар: Ми живемо в час розквіту науково-технічного прогресу, але занепаду духовних цінностей. Сказати, що ми живемо в складний час – нічого не сказати. За словами блаженнійшого Августина, ми і є час. Саме від нас залежить, яким буде наш час.

Бо якщо негаразди й незгоди у нас,

У суспільстві не можемо ладу знайти.

Це ж не просто і звідкись прийшов такий час

Знаєш: винен у цьому і ти!

          Ми повинні розуміти, що духовна хвороба суспільства – це змучена атеїзмом душа. І для того, щоб достукатись до заморожених сердець, потрібно, щоб воно відтаяло.
   Криза  духовності  людства нині є найбільшою тривогою світу. Останнім часом спостерігається суттєве погіршення моральних взаємин між людьми, зростання цинізму, брутальності, жорстокості, агресивності, невміння зрозуміти одне одного, виявити повагу, толерантність, симпатію, милосердя, справедливість. На превелике щастя, ми можемо розв’язати цю глобальну проблему, а допоможе нам головна книга нашого життя – Біблія. Сьогодні ви ще раз переконаєтесь, що невичерпним джерело збагачення наших душ є саме – БІБЛІЯ. Ця книга містить у собі відповіді на всі наші запитання. Можна давати безліч рекомендацій, які книги слід кожному прочитати. Єдина книга, яку повинні прочитати і перечитувати усі – це Біблія. 
Учень: Це найстаріша книга світу, де зібрані  наймудріші проповіді-повчання, геніальні пророцтва, фрагменти героїчного епосу різних народів та різних епох.  Саме  про цю неперевершену книгу Буття   ми повинні завжди говорити. А.С. Пушкін сказав: «Святе письмо, скільки його не перечитуй, чим більше ним переймаєшся, тим більше все прояснюється і розширяється. Ось єдина Книга в світі: в ній є усе!»
Перегляд відео: «Біблія – книга життя». Відео ряд, представлено у програмі  Windows   Movie  Maker:
Книга - символ всесвіту, знань, мудрості, Бога, істини.

У стародавньому Китаї книга вважалася однією із восьми святих речей, силою, здатною захистити від злих духів.

У християнстві книги - це Апостоли, які несуть світло знань. Тому й Ісус Христос часто зображувався саме з книгою в руках.

Книгами книг у світовій культурі вважаються Біблія, Коран, Тора, Кабала.

У літературі книга символізує джерело знань, мудрості.

Відомі люди стверджують, що усьому, чого досягли в житті, завдячують книзі. Вони були великими книголюбами, книга була для них джерелом мудрості, натхнення, творчості.

Є книги, які не можна назвати просто книгами, а це святиня, реліквія і їх шанують у всьому світі.

Так, це Біблія - лист Бога до людей. її автор сам Бог. Біблія - це одна книга, в ній 66 книг, вона поділяється на Старий і Новий Завіт. Старий Завіт написаний до народження Ісуса Христа, а Новий - після народження Ісуса. Старий Завіт має 50книг, Новий-27.

Бог вибрав до 40 людей, щоб писати Біблію. Вони були рибалками і солдатами, поетами і пастухами, царями і полководцями. Вони жили у різні часи, говорили на різних мовах, і багато з них навіть не знали один одного. Біблія писалась протягом 1600 років, протягом життя 40 поколінь. Біблію багато разів переписували писарі, це вони робили особливо старанно, адже це священне писання. Вони старались, щоб жодна крапочка, рисочка або буква не пропали. Написавши рядочок, вони перераховували усі знаки і порівнювали їх з оригіналом, якщо знаходили помилку, то цей лист знищували і писали заново. Так Бог піклувався, про те, щоб зберегти Біблію. Коли придумали печатний станок, то першою надрукованою книгою стала Біблія.

Бібліос - у греків означало "книга", і від того пішло слово Біблія, тобто священне писання або священна книга.

Бібліотекар: Пригадавши прослухане та аналізуючи схему, давайте скажемо яким чином побудована Біблія. (Аналіз схем)

Висновок: Отже, старий Заповіт складається з 50 книг. Перші 5 – законодавчі (створення світу, людини, виникнення народів і мов, великий потоп, 10 Божих заповідей). Історичні книги розповідають про історію та найважливіші події ізраїльського народу, опис життя різних царів. Пророчі книги містять пророцтва про майбутні події, які очікують людей. Поетичні книги містять Псалми, книги приповістей царя Соломона.

У Новому Заповіті міститься 27 книг – це вчення Ісуса Христа і апостолів. Новий Завіт складається з чотириєвангелія, історичної книги (Дії святих апостолів), послань (апостолів з повчанням) і Об’явлення (книга про майбутні події).

Старий Заповіт написаний івритом, арамейською  та грецькою мовами. Новий Заповіт – грецькою.
Учениця: Біблія - це книга про християнське віровчення, справжня скарбниця мудрості, духовної цінності всіх поколінь і всіх народів.
Цар Соломон відомий нам як мудрий державний правитель і письменник. З його творчої спадщини до нас дійшли тільки притчі – невеликі прозові оповідання з глибоким філософським і повчальним змістом. 
Учениця: Притчі Соломона прості для сприйняття, але пронизані глибоким змістом. Вони актуальні в усі часи, так як змушують нас задуматися над своєю поведінкою, і ставленням до самого себе і до ближніх.
Учень: Постать царя Соломона оповита безліччю легенд і переказів. Коли Соломон зійшов на престол, йому було лише двадцять років. Його вороги зраділи, тому що вважали, що молодість і відсутність досвіду у справах нового царя допоможуть їм прийти до влади хитрощами. Але Соломон виявився мудрим правителем, талановитим дипломатом і дуже розважливою людиною. Під час свого царювання всі важливі державні посади він віддав чесним і надійним людям, багато вніс позитивних змін, тому держава міцніла і розквітала.
Учениця: Соломон відомий як мудрець і філософ. цар мріяв мати мудре серце, аби бути суддею своїм підданим і стати мудрим правителем. За його добрі справи Господь виконав бажання Соломона. Мудрість царя оспівана в багатьох літературних творах, нас і сьогодні захоплює його справедливість і розум.
Учениця: Найвідомішою з життя Соломона є історія про двох жінок, які прийшли до нього, щоб він розсудив їх.
(Перегляд уривку із мультфільму «Супер книга» - «Мудрий правитель»)
   Одна жінка звинувачувала іншу в тому, що вона вкрала у неї дитину. «У нас народилися діти, і дитина  цієї жінки померла, і вона вкрала мою дитину, а мені поклала мертву», – кричала обвинувачка.
Справа була надзвичайно складною, адже не було ніяких доказів і свідків.
Соломон сказав: «Коли ми не можемо вирішити, чия це дитина, то розріжте навпіл її і віддайте кожній жінці половину». Тоді одна з жінок заплакала і почала благати, щоб дитину віддали іншій жінці, лише б тільки не вбивали немовляти. Почувши це, Соломон розсудив: «Не вбивайте дитини і віддайте цій жінці. Вона готова віддати свою дитину, тільки б зберегти йому життя. Вона і є справжня мати».
Учень: Притчі Соломона і зараз дуже популярні: вражають – своєю мудрістю, змушують нас замислитися, через ці притчі ми ніби отримуємо часточку мудрості великого правителя, царя Ізраїлю й Іудеї.

Бібліотекар: Син Божий, один із головних героїв Біблії, хоча і не можна визначити головних чи другорядних героїв цієї величної книги. Всьому світу відомі притчі Іісуса Христа, які дивують нас своєю образністю і глибоким змістом. (Учні старших класів знайомлять п’ятикласників  із притчами)

Учениця: Відомою є притча про сівача. Про що ж йдеться у цій притчі? «Вийшов сівач, щоб сіяти, і ті зерна, що він сіяв, одні впали на край дороги, і пташки повидзьобували їх, другі впали на кам’янистий грунт, де вони висохли, інші впали в терен, і терен поглинув їх, а ті, що впали на добру землю, проросли…»  Ось такою, на перший погляд простою, є притча про сівача, але вона має глибокий символічний підтекст і є надзвичайно повчальною. Зерна порівнюються з людьми, які слухають вчення Христове. Ті, які не розуміють почутого, подібні до зерен при дорозі: їх краде лукавий. Дехто сприймає сказане, але потім захоплюється солодощами життя. Дехто приймає і розуміє все, але побутові щоденні клопоти, ніби терен, не дають зернам народитися. А ті люди, які слухають слово і плід приносять, подібні до зерен, які впали в добру землю.(Перегляд відео)

   Отже, притча навчає нас сіяти добро і любов в своїх та людських серцях. Суть притчі у любові до Бога і до ближнього. Люди повинні вивчати Боже вчення, сіяти Господнє слово у своїх душах і не уподоблюватись зернам на кам’яному грунті або зернам у терні.

Учень: Дуже повчальною є для нас притча про невід. Іісус проповідував, що Царство Небесне подібне до невода, який закинули в море, витягнули. А потім все хороше, що потрапило до невода, залишили, а погане відкинули геть. І справді, якій кількості людей не дістає вміння відкидати геть усе лихе в собі, залишаючи тільки хороше!

Учениця: Нагірна проповідь Іісуса Христа, з якою він звернувся до учнів, є основою вчення. Чому ж учить нас Нагірна проповідь? «Бог є любов» - це головна лінія Нового Завіту. У своїй Нагірній проповіді Христос проповідує любов як шлях до духовного очищення й порятунку: любов до ближнього, до своїх батьків, до Бога.
Проповідь Христа вчить нас вибачати і жити в мирі та злагоді з усіма. Людині він посилає прощення, гасить гнів і ненависть. Якщо ми вибачаємо ворогам нашим, примиримося з ними, вони не будуть більше нашими ворогами – вчить Христос. Християнське вчення засуджує несправедливості життя, заздрість, помсту і ненависть та навчає нас, що робити, як поступати, щоб бути щасливим. Саме щасливих людей Іісус Христос називає блаженними.

Учень: Важливою думкою вчення Христа є добрі відносини в сім’ї. Христос проповідує любов і повагу у шлюбі, засуджує розлучення або шлюб з розлученими.
   Нагірна проповідь вчить нас не бути жадібними, байдужими до горя інших людей, не відвертатися від тих, хто у скруті, хто просить нас позичити. Адже, якщо ми любимо ближнього, хіба ми відмовимо йому в допомозі?
Учениця: Важливе місце у своїй проповіді Христос приділяє молитві: він вчить не вимовляти імені Господа даремно. Віруюча людина повинна спілкуватися з Богом у молитві, але це має бути не просто побутовим релігійним ритуалом! Молитва – це таїнство. Молячись, ми можемо звернутися до Бога зі своїми болями і негараздами, сповідатися про свої помилки, попросити допомоги. Бог любить усіх своїх дітей – вчить Христос.
Учень: Як сонце сходить для всіх – для добрих і злих людей, так само і Бог спостерігає за всіма людьми і допоможе кожному, хто покається у своїх гріхах і прийде до нього щиро, з вірою в серці. Саме тому і ми повинні прощати всім, хто заподіяв нам зло, тому що всі люди грішні і можуть помилятися.
Учениця: Нагірна проповідь – не тільки основа християнського вчення, ніби збірник правил, які повинні виконувати всі люди, незалежно від їхнього віку, соціального стану та релігійної приналежності.
Учень: Якби всі люди прислухалися до того, чому вчить нас Нагірна проповідь, зла в світі було б набагато менше, відносини між людьми були б відкриті і чесні, а наше життя стало б світліше і щасливіше.
Бібліотекар: Свідомо чи ні, а в повсякденному житті всі ми користуємося заповідями, цитатами, афоризмами з Біблії. До цієї Святої Книги християни звертаються щоденно, намагаючись звіряти з нею власні вчинки, думки, прагнення, бажання. Є багато випадків, коли невіруючі люди бралися її читати, щоб заперечити біблійне вчення, а закінчували тим, що ставали її щирими шанувальниками й віруючими. Так сталося з багатьма митцями й ученими.

   Біблійні сюжети й оповідання стали основою численних творів мистецтва – живопису, музичних шедеврів, скульптури, літератури, а крилаті слова з Біблії набули самостійного життя, біблійне походження багатьох навіть забулося, а їх мудрість живе у віках.

   Біблійні притчі є пізнанням істин людського життя.
Учениця:Англійський філософ Френсіс Бекон писав: «Деякі книги достатньо спробувати на смак, інші можна проковтнути, але є небагато, які треба пережовувати та засвоювати».
Біблія, без усяких сумнівів, належить до останніх. Це книга, яка допомагає нам жити: С.Рачинець   "Як бути"

              Як бути тим, хто легко жити хоче,

              Своє сумління загорта у тінь?

              Як бути тим, хто закриває очі

              На всяке беззаконня у житті?

              Як бути тим, хто сам себе лиш любить,

              З голодним не поділиться навпіл?

              Якщо й знайде свій скарб в житті – загубить,

              І йдуть такі в майбутнє як сліпі.

              Як бути тим, хто вже ні в що не вірить,

              Живе у безнадії кожен день,

              Чиї сліди ведуть в холодну сірість,

              Де ні для себе, ані для людей?

              Як бути?.. – Знову й знову запитання,

              Їх тисячі у стомленій душі.

              Як бути нам, як жити в час останній,

              Коли Господній день вже – при межі?

              Одне скажу – це варто пам'ятати,

              Тут відповідь єдина і проста:

              В своєму серці треба Бога мати,

              Святу любов Спасителя Христа.
Учень: Біблія допоможе нам запалити у своїй душі свічку віри та любові, пронести її через усе життя, щоб кривда та зло оминали нас.

   Для багатьох людей Біблія була і залишається основою життя. Про це свідчать вислови про Священну Книгу відомих особистостей.
Учні зачитують вислови про Біблію відомих людей:
Вальтер Скотт (1771-1832 ) англійський письменник,  коли лежав на смертному ложі , то сказав синові: « Дай мені Книгу!». «Яку, батьку?». Помираючий підвівся і промовив: «У світі є лише одна книга – це Біблія!»- то були його останні слова.
Вільгельм Гумбольдт (1767-1835) писав: «Читання Біблії дає зажди саме дієве заспокоєння. Не знаю нічого, з чим можна було б її порівняти. І Старий і Новий Заповіт однаково зміцнює душу…»
А.С.Пушкін: «Святе письмо, скільки його не перечитуй, чим більше ним переймаєшся, тим більше все прояснюється і розширяється. Ось єдина Книга в світі: в ній є усе!»
А.Ейнштейн, вчений фізик і математик, автор Теорії відносності часу і простору. У статті «Чи несумісні релігія і наука?»…писав: «Можна з впевненістю сказати, що доктрина особистості Бога , який керує подіями природи, ніколине може бути спростована наукою».
Чарльз Дарвін: автор теорії природного відбору, англійський біолог(1809-1882). На схилівіку він все ж таки визнав Бога Творцем. «Закінчуючи свою книгу «Походження видів», Дарвін писав: « Є велич у цьому спогляданні життя з його різноманітними силами, спочатку вкладеними Творцем в незначне число форм чи лише в одну».
Кант – філософ – в 1796, на 72-гому році життя писав: «Своїм змістом Біблія сама свідчить про своє Божественне походження. Вона відкриває нам в величі і виконанні плану спасіння весь жах нашої гріховності, всю глибину нашого падіння… Біблія найцінніший скарб, без якого я був би в
жалюгідному становищі. Усі прочитані мною книги не дали мені тієї утіхи, що дало Слово Боже в Біблії: «Якщо я піду і долиною смертної тіні, не злякаюсь зла, тому що Ти зі мною» (Пс.22:4)».
Гете – німецький поет: « Я впевнений, що Біблія стає все привабливішою по мірі її усвідомлення людиною.» « Біблія говорить до серця кожного покоління, а мірилом для оцінки життєздатності і сили народу буде завжди його відношення до Біблії».
«Чим вищий буде рівень освіти, тим більше значення для дійсно мудрих людей буде мати Біблія, як основа і як  засіб виховання».
Г.Гейне(1797-1856) - німецький поет: «Біблія. Справедливо називають її також Святим Письмом. Хто загубив свого Бога, той знову знайде Його в цій книзі, а хто ніколи не знав Його, на того з неї дихання Божого Слова».
Байрон (1788-1824) –англійський поет. Біблія постійно лежала у нього на столі. І після смерті цього геніального поета з глибокими почуттями в  його Біблії знайшли внесені туди ним особисто наступні рядки: «В цій найсвятішій Книзі – таємниця усіх таємниць. О, щасливі серед смертних ті, яким Бог дарував милість слухати, читати, з молитвою вимовляти і благоговійно сприймати слова даної Книги! Щасливі ті, що в стані відкрити двері Біблії і рішуче йти її шляхами. Але краще було б ніколи не народжуватись тим людям, котрі читають її лише з тією ціллю, щоб сумніватись і зневажливо відноситись до неї».
Бібліотекар: Кожного дня ми вибираємо між добром і злом: «…хто робить добро, той від Бога, а той, хто чинить зло, не бачив Бога» (від Іоанна 1:11). Іісус відповідав: «…усякий, хто чинить гріх, той раб гріха» (від Іоанна 8:34). «Бо кожен, хто підноситься, той понижений буде, а хто понижується, той піднесеться» (Мф 23:12).
Єдина могутня сила, яка може перебороти зло-помсту, - це добро. «Бо як ви людям будете прощати гріхи їхні, то простить і вам Отець ваш небесний» (Мф6:14)). «Яка ж користь людині, що здобуде увесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Мф 16:26). Отож, зберегти наші душі, вдосконалити їх допоможе нам книга книг Біблія - справжня скарбниця мудрості, духовної цінністю всіх поколінь і всіх народів.        Читаючи та перечитуючи  Біблію, аналізуючи прочитане, прагніть досконалості, ідіть до досконалості і будьте досконалими!