вівторок, 1 грудня 2015 р.

           День пам'яті жертв Голодомору
Звучить реквієм В. Моцарта.
 
Бібліотекар: Мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, мільйони наших рідних і близьких були без жалю винищені Голодомором. Тоталітарний комуністичний режим свідомо спланував і здійснив терор нашого народу голодом.
3-й ведучий:___ років тому наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам'ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.

1-й ведучий: Жила Вкраїна. Плакала, стогнала
Проте я твердо свідчити берусь:
За всі віки безхліб'ям не загнала
Нікого в землю Україна-Русь.
Від тих часів, коли з'явилось рало,
 
Голодних мук не відало село.
Хай неврожай - та люди не вмирали:
З двадцятим віком лихо це прийшло.

Бібліотекар: Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини - 1 тисяча, щохвилини - 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів.

2-й ведучий: Не нагодує Мати-Україна,
Не приголубить діточок своїх...
Яка ж бо перед Богом в нас провина?
Який ми сотворили гріх?
Чи той, що в нас поруйнували храми? -
Прийшли в наш край перевертні і хами
Чинить страшну наругу над людьми.

3-й ведучий: За жінок, чоловіків, дітей,
За малих, дорослих і старих,
Не співала півча похоронна,
Не лунали дзвони за впокій...
Ні труни, ні хрестів, і ні тризни,
Прямо в яму, навіки віків.
Чорна сповідь моєї Вітчизни,
І її затамований гнів.
 

Бібліотекар: На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна замести сліди злочину. Можна раз, і вдруге, і втретє переписати історію на догоду диктаторів чи ідеології. Та з пам'яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду.

1-й ведучий: Сумні події 1933р. відтворено у листах італійського дипломата у м. Харкові - консула С. Граденіго до Королівської Амбасади Італії у Москві. - «На базарі мертвих покидали, як купи шмаття, у болото з людського гною. Одна дитина ссала молоко із грудей мертвої матері, з посірілим обличчям. Опухлих перевозять товарним поїздом у поле і залишають їх за 50-60 км від міста, щоб там помирали, ніким не бачені. Ці відомості достовірні, я отримав їх від санітарів».

2-й ведучий: Село Рудне, Київська область. «Померли у Миколайчукових дід з бабою. Від голоду вони опухли і здавалися величезними. Синок уже не ходив, не говорив. А дівчинка від голоду пальчики свої почала обгризати. Побачила мати. Збожеволіла. Напоїла дітей зіллям й сама випила. До ранку повмирали всі».

3-й ведучий: Село Пулини, Житомирщина. «До 1932 року в селі не було майже жодної собаки чи кота. Робили спеціальні пастки для пацюків, після дощу черв'яків збирали, з яких варили борщі чи супи, заправляли кропивою, іноді лободою. А з чого хліб пекли, щоб ви тільки знали! Одне можу сказати, що борошна пшениці чи жита там не було. Делікатесом вважалось, коли в спечених паляницях була полова, яку ми старанно перетирали на жорнах. Похорони настільки часто були, що люди звикли до них, а іноді навіть і заздрили померлим «Чим так жити, то краще вмирати», - чулося серед людей».

Бібліотекар: Якщо ви думаєте, що ніхто не виступав проти цих злодійських дій на місцях, то глибоко помиляєтесь. Люди виступали і писали вождю про свої проблеми та голод в Україні.
 

Перегорнемо декілька листів, звернених до Сталіна.
 

«Шановний т. Сталін, чи є закон Радянської влади, щоб селянство сиділо голодне, так як ми, колгоспники. Не маємо уже з 1 січня 1932р. в своєму колгоспі ні фунта хліба. Ми і вирішили спитати - що буде далі? Як ми можемо будувати соціалістичне будівництво народного господарства, коли ми приречені на голодну смерть, бо ще до врожаю 4 місяці. Питаємо: за що ми билися на фронтах: за те, щоб сидіти годинами, щоб бачити, як вмирають діти в корчах з голоду?» - с. Горби, Глобинський район, Дніпропетровська обл..
«Я хочу жить, но не могу, умираю с голода. У нас настоящая голодовка. Пуд ржаной муки - 100 рублей, пуд картошки - 20 рублей, и то нигде не купить». - с. Крихаєво, Остерський р-н.
1-й ведучий: В селі весна повзе на ліктях,
Повзе по мертвих і живих,
В долоні сонце ловлять діти,
Що дзвінко капає із стріх.
І п'ють опухлими вустами
Оту живицю молоду.
Їм жить і жить, та над полями
Знов ворон каркає біду.
 

2-й ведучий: Голодне лихоліття найболючіше вразило дітей, - вони виявилися найменш захищеними. Смертність дітей, за деякими підрахунками, сягала 50 відсотків загальної кількості померлих. Діти значно швидше захворювали внаслідок тривалого недоїдання і фізичного виснаження. Стали пусткою сільські школи, бур'яном поросли дитячі майданчики, а відсутність учнівсько-педагогічного колективу сягала подекуди 96-98% рівня попередніх років.

3-й ведучий: О діти, діти, Ангели невинні!
Чом ви так тяжко й страшно мовчите?
Ви вже ніколи рідній Україні своїх сердець і душ не віддасте.
Ви не розцвівши згинули дочасно,
Поклав у землю вас голодомор,
Я ж бачу, як важкий достиглий колос,
Схилився над голодними дітьми.

Бібліотекар: Голод 1932-33 років чорніє великою плямою на демографічній карті України, втрат від цього ще не вдалося повернути - ні матеріальних, ні тим більше людських.
Говорячи словами О.Міщенка «Мертвим нікому довіритися, крім живих, - і нам треба так жити тепер, щоб смерть наших людей була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу». Мільйони людей, які загинули у 1932-33 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинися у часі і просторі. Про них пам'ятатимемо ми, хто вижив, їх діти та онуки.
Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.

У широкім небі
Плачуть хмаринки сині
Сонечко веселе
З обрію встає,
Нумо піднімайтесь,
Хлопці з України
Час для розбудови
 
Нині настає.
Нумо спати годі
При такій погоді,
При такій погоді,
Прокидайтесь, брати!
Треба нам державу,
Козацькую славу
 
Гідно поміж люди
 
Піднімать , нести


пʼятниця, 20 листопада 2015 р.

фото




Бібліотечний урок у школі

Важливим засобом формування системи бібліотечно-бібліографічних знань учнів є бібліотечні уроки
Бібліотечний урок – це урок, орієнтований на формування в учнів уміння самостійно здобувати знання, здійснювати пошук додаткової інформації, використовуючи бібліотечно-бібліографічні знання та навички.
     Програма бібліотечно-бібліографічних знань містить декілька розділів:
1. Загальне знання про бібліотеку, культура роботи з книжкою.
2. Знання про книжку.
3. Уміння користуватись абонементом та читальним залом бібліотеки.
4. Уміння користуватися довідковою літературою, періодикою.
5. Уміння користуватися рекомендаційною бібліографією, каталогами та картотеками, поняття про бібліографічний опис книжки.
Ці розділи є основою тематики бібліотечних уроків для учнів 1-9-х класів.
1-й клас
1.Мандрівка книжковим містом (екскурсія до бібліотеки).
2. Правила спілкування з книжкою. Правила гігієни читання.
3. Твій друг – підручник.
4. Газети та журнали для дітей.
5. Театралізоване свято «Прощання з буквариком».
2-й клас
1. Екскурсія до бібліотеки.
2. Вибір книг у бібліотеці.
3. Структура різних джерел інформації.
4. Періодичні видання для молодших школярів.
5. Підсумкова творча гра «Подорож у країну Книг».
3-й клас
1. Структура книги.
2. Твій друг – підручник.
3.Довідково-бібліографічний апарат.
4. Періодичні видання для молодших школярів.
5. Літературна гра «Бібліотека – книжчин дім».
4-й клас
1. Як читати книгу.
2. Як вести щоденник читання.
3. Основні елементи книги.
4. Як створюють книгу.
5.Конкурс-свято «Найкращий читач бібліотеки».
5-й клас
1. Структура книги.
2. Твої помічники у виборі книг у бібліотеці.
3. Самостійний вибір книг у бібліотеці.
4. Твої друзі – словники.
5. Літературно-бібліографічна гра «Нитка Аріадни».
6-й клас
1. Дитяча бібліотека та її відділи.
2. Як написати відгук про прочитану книгу.
3. Періодичні видання. Принципи організації матеріалу і зміст.
4. Картотеки журнальних та газетних статей.
5. Театралізоване свято «Як берегти книгу».
7-й клас
1. Книги і бібліотеки. Їх роль та значення.
2. Усвідомлене читання. Вміння працювати з книгою.
3. Як користуватись енциклопедичною та довідковою літературою.
4. Каталоги і картотеки.
5. Гра-конкурс бібліотечних ерудитів «Уважні й начитані».
8-й клас
1. Публіцистична література та її жанри.
2. Алфавітний та систематичний каталоги.
3. Науково-популярна література та форми роботи з нею.
4. Вміння бути читачем.
5. Конференція «Книги в моєму житті».
9-й клас
1. Довідково - бібліографічний апарат  бібліотеки.
2. Бібліотечно-бібліографічні засоби пошуку літератури.
3. Як користуватися критичною літературою.
4. Як книга допомагає мені вчитися.
5. Конференція «Книги – морська глибина»

Проведення бібліотечного уроку потребує серйозної підготовки: складання чіткого розгорнутого плану заняття, добору потрібної літератури, наочних посібників, детальних розробок практичних вправ.
Структура бібліотечного уроку:
  І Актуалізація опорних знань: повторення попередніх уроків, пригадування висловів про книгу, значення книги для людини.
  ІІ. Викладання нового матеріалу мотивація уроку, повідомлення теми, мети уроку. Розповідь бібліотекаря.
  ІІІ. Практична, індивідуальна робота з учнями.
  ІV. Підсумок: закріплення вивченого матеріалу, запитання за темою, заключне слово бібліотекаря.
На результативність навчання учнів основ бібліотечно-бібліографічної грамотності великий вплив має вибір оптимальних технологій організації бібліотечно-бібліографічних занять, що базуються на вікових особливостях учнів. Головне, щоб корисні  бібліографічні  відомості учні сприймали з інтересом. Для молодших школярів найефективнішими є заняття, що відбуваються у формі гри. Для проведення бібліотечних уроків доцільно використовувати уроки позакласного читання та години, проведені для позакласної виховної роботи. Учителі –предметники, класні керівники вводять деякі теми до своїх планів роботи. Завдання, здобуті учнями на бібліотечних уроках, а бібліотекар – у процесі індивідуальної роботи. Крім того, з кожною віковою групою читачів слід проводити підсумкові заняття.
 Завдання бібліотеки – не тільки допомогти учню разом з учителем засвоїти шкільну програму, а й розширити її, закласти в кожній дитині основи незалежного користувача бібліотеки.










середа, 18 листопада 2015 р.

фото




фото






Бібліогра
«Поле чудес»

(інтелектуальна гра для учнів 5-6 класів)


Мета: закріпити знання, отримані на бібліотечних уроках.
Обладнання: барабан «Поле чудес», книжкова виставка «Мистецтво бути читачем», музичний центр, призи (закладинки, пам’ятки з правилами поводження з книгою, які зроблені членами активу бібліотеки).
Правила гри
       Діти! З першого класу всі ви є читачами нашої бібліотеки. На бібліотечних уроках ви отримали знання про книгу, бібліотеку, історію виникнення книгодрукування. Багато хто з вас був присутнім або приймав участь у бібліотечних заходах: вікторинах, конкурсах, брейн-рингах та ін. Ви вже підготовлені читачі й самостійно орієнтуєтесь у виборі книг в бібліотеці. Сьогодні на вас чекає цікава бібліогра  «Поле чудес». Але наше «Поле чудес» трохи відрізняється від того, що ми звикли бачити по телевізору. З умов гри виключається набирання балів. Кожен сектор на барабані поданий у вигляді розгорнутої книги з відповідними позначками:
                 О – перехід ходу;
                 П – приз;
                  + - право відкрити букву;
                 Б – бібліотечна пауза;
                  $(скрипковий ключ) – музична паузи.
       Для музичний пауз беруться твори класиків. Наприклад: Римський-Корсаков «Політ джмеля» Пушкін «Казка про царя Салтана», Хачатурян «Вальс» (Лермонтов «Маскарад»),Свирідов «Вальс» (Пушкін «Заметіль»), Прокоф’єв   «Вальс опівночі» (Перро «Попелюшка»).
       Для бібліотечних пауз використовуються матеріали з історії бібліотек, цікаві історії з життя відомих письменників, про пам’ятні літературні місця України та ін.

Питання до учасників гри
I тур
1. Переписана від руки книга. (Рукопис).
2. Як називається картка, в яку записуються дані читача і ведеться облік книг? (Формуляр).
3. Як називаються словники, в яких пояснюються написання слів? (Орфографічні ).
       Завдання для першої трійки гравців:
       Вигадане ім’я, яким автор підписує свій твір. (Псевдонім).
II тур
1. Хто автор казки «Котигорошко»? (Народ).
2. Зібрання слів, розміщених в алфавітному порядку, з поясненнями, тлумаченням чи перекладом на іншу мову. (Словник).
3. У кожній бібліотеці є «золотий ключик» до книжок. Він відкриває читачеві свої багатства. Як він зветься? (Каталог).


    Завдання для другої трійки гравців:
Папір із шкіри (козячої або телячої). (Пергамент).

III тур
1. Паперова обкладинка книги з малюнками і заголовком.  (Суперобкладинка).
2. Як називалася перша друкована книга? (Біблія).
3. Малюнок в книзі. (Ілюстрація).
       Завдання для третьої трійки гравців:
       Коротка розповідь про книгу. (Анотація).




Гра з глядачами

Питання:
       Що означає слово «енциклопедія»?
      (Енциклопедія – з грецької мови перекладається – коло знань. Науково-довідкове видання, що дає найістотніші відомості з усіх галузей (за алфавітом або по темах)

Супер-гра

Питання:
       Список літератури в кінці твору?  (Бібліографія)

       (Підведення підсумків гри. Нагородження переможців))